проривати

проривати
I -а́ю, -а́єш, недок., прорва́ти, -рву́, -рве́ш, док., перех.
1) Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. || Розривати, розділяти на частини. || перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про звуки).
2) Сильним натиском, напором розмивати, руйнувати що-небудь (звичайно про воду). || безос. || також безос., розм. Відкриватися (про нарив, гнійник, абсцес).
3) Руйнуючи, знищуючи, зламувати опір (звичайно про наступ на противника). || Різкими діями порушувати єдність чого-небудь, утворюючи прохід у чомусь. || перен. Переборювати, знищувати те, що обмежує чию-небудь свободу, самостійність.
4) перев. док., безос., перен., розм. Несподівано висловити свої почуття (звичайно після тривалої мовчанки). || чим. Раптово засміятися, закричати і т. ін.
5) с. г. Проріджувати просапні технічні культури.

II -а́ю, -а́єш, недок., прори́ти, -и́ю, -и́єш, док., перех.
1) Розгрібаючи (звичайно землю або що-небудь сипке), робити заглибину, ямку і т. ін. || Вибирати ґрунт землерийними механізмами для спорудження чого-небудь.
2) перев. док. Руйнівною силою води промити в чому-небудь прохід, заглибину тощо (про річку, струмок і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "проривати" в других словарях:

  • проривати — 1 дієслово недоконаного виду продірявлювати; руйнувати; зламувати; проріджувати проривати 2 дієслово недоконаного виду робити заглибину; промивати …   Орфографічний словник української мови

  • проривання — I я, с. 1) Дія за знач. проривати I 5) і прориватися I 2), 3). 2) мед. Раптове порушення цілості стінки порожнистого органа (перев. шлунково кишкового тракту) внаслідок патологічного процесу в ньому. II я, с. Дія за знач. проривати II …   Український тлумачний словник

  • прориватися — I а/юся, а/єшся, недок., прорва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. || Утворюватися внаслідок розриву (про дірку). || Руйнуватися від сильного тиску, напору …   Український тлумачний словник

  • пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… …   Український тлумачний словник

  • продирати — а/ю, а/єш, недок., проде/рти і продра/ти, деру/, дере/ш; мин. ч. проде/р, ла, ло і продра/в, дра/ла, дра/ло; док., перех., розм. Проривати, розривати наскрізь. || Утворювати, робити в чому небудь діру, отвір; продірявлювати. || Робити глибоку… …   Український тлумачний словник

  • прорвати — див. проривати I …   Український тлумачний словник

  • прорив — у, ч. 1) Дія за знач. прорвати, проривати 2 4). 2) Наступальна воєнна операція, розрахована на придушення опору противника і роз єднання його фронту, армії і т. ін. || Прохід, утворений внаслідок проведення такої операції. || Прохід, утворений… …   Український тлумачний словник

  • проривка — и, ж., с. г. Дія за знач. прорити, проривати I 5) …   Український тлумачний словник

  • прорити — див. проривати II …   Український тлумачний словник

  • прориття — я/, с. Дія за знач. прорити, проривати II …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»